Був одним з найжорсткіших критиків режиму в НДР. Восени 1989 року він був однією з найвизначніших символічних фігур мирної революції. Віттенберзький теолог Фрідріх Шорлеммер помер у неділю у віці 80 років, повідомив Німецькому агентству преси колишній міністр культури землі Саксонія-Ангальт Штефан Доргерлох, який колись тісно співпрацював з Шорлеммером. Правозахисник увійшов в історію своїм закликом до ненасильства на масовій демонстрації на берлінській площі Александерплац 4 листопада 1989 року, як він це вже робив раніше в НДР. 24 вересня 1983 року коваль у Віттенберзі перекував меч на леміш. На той час Шорлеммер був проповідником замкової церкви і співорганізатором цієї сміливої акції. Гасло "Мечі на орала" стало лейтмотивом мирного руху в НДР під впливом християнства.
"Розумний соціал-демократ"
Заступник прем'єр-міністра Саксонії Мартін Дуліг (СДПН) тепер згадує про це. Ця кампанія з фальсифікацією у Віттенберзі зробила Шорлеммера всесвітньо відомим, пояснив Дуліг у вівторок, коментуючи смерть богослова. "Він асоціюється у мене не лише з розумним соціал-демократом з Віттенберга, але й з теологом, який активно формував мирну революцію 1989 року. Шорлеммер завжди був мудрим порадником, чийого вдумливого, розумного натхнення нам усім буде не вистачати, особливо в ці політично неспокійні часи".
Шорлеммер народився 16 травня 1944 року у Віттенберзі (земля Бранденбург). У НДР він зазнав репресій - йому не дозволили скласти атестат зрілості в школі, і він надолужував це у вечірній школі. Згодом він вивчав богослов'я в університеті Галле. Його мирні протести та ненасильницький опір, наприклад, під час вторгнення радянських військ до Чехословаччини, призвели до того, що він став мішенню державної безпеки.
"Демократія - як сад"
Під час мирної революції Шорлеммер був одним із співзасновників "Демократичного пробудження" і приєднався до СДПН у 1990 році. Окрім роботи в протестантській церкві, він також працював у міській раді Віттенберга. "Демократія - це як сад, якщо за ним не доглядати, він дуже швидко дичавіє", - сказав він одного разу. За його невтомні зусилля 3 жовтня 2015 року місто Віттенберг надало йому звання почесного громадянина. Лівий політик Ґреґор Ґізі сказав про нього з цього приводу: "Він абсолютно непідкупний, незручний, критичний і ніколи не здається".
Навіть на пенсії лауреат Премії миру і автор численних книг продовжував піднімати свій голос на захист демократії та проти ксенофобії. У Лейпцигу він був одним з ініціаторів створення "Фонду мирної революції". Богослов не боявся висловлювати свою думку можновладцям: наприклад, федеральний президент Йоахім Гаук, який також був учасником руху за громадянські права наприкінці існування НДР, публічно критикував його за висловлювання про закордонні дислокації німецьких збройних сил. Озираючись назад, він якось сказав: "Моє життя було багато в чому нелегким, але воно було багатим".
Копірайт 2024, dpa (www.dpa.de). Всі права захищені